апологетика

(від грецьк. apologetigus — захисний)

безмірне тенденційне вихваляння чого-небудь або кого-небудь

Джерело: Словник іншомовних соціокультурних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. апологетика — АПОЛОГЕ́ТИКА, и, ж. 1. Галузь богослов'я, що захищає догми християнської релігії. Протягом VI століття було вироблено ще одну модель середньовічної культури, яка спиралася на колишні контркультурні інтенції християнської апологетики (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. апологетика — Апологе́тика, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. апологетика — АПОЛОГЕ́ТИКА, и, ж. 1. Галузь богослов’я, що захищає догми християнської релігії. 2. перен. Захист, вихваляння якого-небудь учення, суспільного ладу і т. ін. Словник української мови в 11 томах
  4. апологетика — апологе́тика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  5. апологетика — -и, ж. 1》 Галузь богослов'я, що захищає догми християнської релігії. 2》 перен. Захист, вихваляння якого-небудь учення, суспільного ладу і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови