аїл

аї́л

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аїл — -а, ч. У киргизів і алтайців – селище кочового типу, що складається з однієї або декількох юрт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. аїл — АЇ́Л, у, ч. 1. іст. У киргизів та алтайців у минулому – селище кочівників, звичайно населене членами однієї родини. Тихий алтайський аїл, розкиданий по широкій долині, спав міцним сном (В. Гжицький). 2. іст. У монгольських народів – кочова сімейна група. Словник української мови у 20 томах