аїл

аї́л

-а, ч.

У киргизів і алтайців – селище кочового типу, що складається з однієї або декількох юрт.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аїл — аї́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. аїл — АЇ́Л, у, ч. 1. іст. У киргизів та алтайців у минулому – селище кочівників, звичайно населене членами однієї родини. Тихий алтайський аїл, розкиданий по широкій долині, спав міцним сном (В. Гжицький). 2. іст. У монгольських народів – кочова сімейна група. Словник української мови у 20 томах