аїл
аї́л
-а, ч.
У киргизів і алтайців – селище кочового типу, що складається з однієї або декількох юрт.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- аїл — аї́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- аїл — АЇ́Л, у, ч. 1. іст. У киргизів та алтайців у минулому – селище кочівників, звичайно населене членами однієї родини. Тихий алтайський аїл, розкиданий по широкій долині, спав міцним сном (В. Гжицький). 2. іст. У монгольських народів – кочова сімейна група. Словник української мови у 20 томах