1. Орфографічний словник української мови

балакучість

балаку́чість

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. балакучість — -чості, ж. Властивість за знач. балакучий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. балакучість — БАЛАКУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. балаку́чий. Я, либонь, ще не зарекомендував себе балакучістю (Б. Антоненко-Давидович); Замула відзначався балакучістю. Слова з нього сипалися, як полова та остюки з-під молотарки (І. Словник української мови у 20 томах
  3. балакучість — Балаку́чість, -чости, -чості, -чістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. балакучість — БАЛАКУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. балаку́чий. Роман Петрович, незважаючи на свою балакучість, за кілька днів так жодним словом і не натякнув на те, що він думає про їхні відносини (Коз., Сальвія, 1959, 164); Замула відзначався балакучістю. Словник української мови в 11 томах