бандюга

Значення в інших словниках

1. бандюга — -и, ч. і ж., зневажл. Бандит. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. бандюга — БАНДЮ́ГА, и, ч. і ж., зневажл. Бандит. Виявилось, що і люди знайшлися в селі хороші та відважні, й бандюги не страшні й не невловимі (П. Козланюк); Виросте й стане волоцюгою, сутяжником, а то й бандюгою (Ю. Мушкетик); Дорослих бандюг засудили, а цей тут ночами б'ється в кошмарах (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
3. бандюга — див. жорстокий; розбійник Словник синонімів Вусика
4. бандюга — БАНДЮ́ГА, и, ч. і ж., зневажл. Бандит. Виявилось, що і люди знайшлися в селі хороші та відважні, й бандюги не страшні й не невловимі (Козл., Сонце.., 1957, 22). Словник української мови в 11 томах