банькуватий

банькува́тий

прикметник

вульг.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. банькуватий — -а, -е, вульг. Трохи банькатий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. банькуватий — БАНЬКУВА́ТИЙ, а, е, груб. Трохи банькатий, із витріщеними очима. Питання стають лаконічніші. В банькуватих свіжих очах павутиниться задума (В. Винниченко); Від нервозності її банькуваті очі ставали каламутні (П. Кочура); – Я їх [ворогів] не боюся. Словник української мови у 20 томах
  3. банькуватий — див. витрішкуватий Словник синонімів Вусика
  4. банькуватий — БАНЬКУВА́ТИЙ, а, е, вульг. Трохи банькатий. Від нервозності її банькуваті очі ставали каламутні (Кочура, Зол. грамота, 1960, 163); — Я їх [ворогів] не боюся. Отого банькуватого Бенедикта та лякатимусь! — огризнувся Людомир (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 109). Словник української мови в 11 томах