банькуватий
БАНЬКУВА́ТИЙ, а, е, вульг. Трохи банькатий.
Від нервозності її банькуваті очі ставали каламутні (Кочура, Зол. грамота, 1960, 163);
— Я їх [ворогів] не боюся. Отого банькуватого Бенедикта та лякатимусь! — огризнувся Людомир (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 109).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- банькуватий — банькува́тий прикметник вульг. Орфографічний словник української мови
- банькуватий — -а, -е, вульг. Трохи банькатий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- банькуватий — БАНЬКУВА́ТИЙ, а, е, груб. Трохи банькатий, із витріщеними очима. Питання стають лаконічніші. В банькуватих свіжих очах павутиниться задума (В. Винниченко); Від нервозності її банькуваті очі ставали каламутні (П. Кочура); – Я їх [ворогів] не боюся. Словник української мови у 20 томах
- банькуватий — див. витрішкуватий Словник синонімів Вусика