барвник
барвни́к
іменник чоловічого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- барвник — [барўник] -ниека, м. (на) -ниеку, мн. -ниеки, -ниек'іў Орфоепічний словник української мови
- барвник — -а, ч. Фарбувальна речовина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- барвник — БАРВНИ́К, а́, ч. Фарбувальна речовина. Це ж вона, природна ткаля, навчила його любити і просте, селянське полотно, і валовину, і вовну для килимів, і ті трави, з яких народжувались різні барвники (М. Словник української мови у 20 томах
- барвник — БАРВНИ́К, а́, ч. Фарбувальна речовина. Це ж вона, природна ткаля, навчила його любити і просте, селянське полотно, і валовину, і вовну для килимів, і ті трави, з яких народжувались різні барвники (Стельмах, Хліб.. Словник української мови в 11 томах