1. Великий тлумачний словник сучасної мови

барвник

барвни́к

-а, ч.

Фарбувальна речовина.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. барвник — барвни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. барвник — [барўник] -ниека, м. (на) -ниеку, мн. -ниеки, -ниек'іў Орфоепічний словник української мови
  3. барвник — БАРВНИ́К, а́, ч. Фарбувальна речовина. Це ж вона, природна ткаля, навчила його любити і просте, селянське полотно, і валовину, і вовну для килимів, і ті трави, з яких народжувались різні барвники (М. Словник української мови у 20 томах
  4. барвник — БАРВНИ́К, а́, ч. Фарбувальна речовина. Це ж вона, природна ткаля, навчила його любити і просте, селянське полотно, і валовину, і вовну для килимів, і ті трави, з яких народжувались різні барвники (Стельмах, Хліб.. Словник української мови в 11 томах