басюра
басю́ра
іменник чоловічого роду
бас
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- басюра — БАСЮ́РА, и, ч. Збільш. до бас 1. Своїм панським басюрою [Демид] гукнув: – А викрешіть вогню! (О. Ільченко); – От такої!.. – сказав страшнючим басюрою Масєка, підійшов і взяв Максима на оберемок... точнісінько так, як брав ягнят (І. Словник української мови у 20 томах
- басюра — див. бас Словник синонімів Вусика
- басюра — БАСЮ́РА, и, ч. Збільш. до бас 1. Своїм панським басюрою [Демид] гукнув: — А викрешіть вогню! (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 31). Словник української мови в 11 томах
- басюра — Басюра, -ри м. ув. отъ бас. Словник української мови Грінченка