басюра

Значення в інших словниках

1. басюра — басю́ра іменник чоловічого роду бас розм. Орфографічний словник української мови
2. басюра — БАСЮ́РА, и, ч. Збільш. до бас 1. Своїм панським басюрою [Демид] гукнув: – А викрешіть вогню! (О. Ільченко); – От такої!.. – сказав страшнючим басюрою Масєка, підійшов і взяв Максима на оберемок... точнісінько так, як брав ягнят (І. Словник української мови у 20 томах
3. басюра — БАСЮ́РА, и, ч. Збільш. до бас 1. Своїм панським басюрою [Демид] гукнув: — А викрешіть вогню! (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 31). Словник української мови в 11 томах
4. басюра — Басюра, -ри м. ув. отъ бас. Словник української мови Грінченка