басюра
БАСЮ́РА, и, ч.
Збільш. до бас 1.
Своїм панським басюрою [Демид] гукнув: – А викрешіть вогню! (О. Ільченко);
– От такої!.. – сказав страшнючим басюрою Масєка, підійшов і взяв Максима на оберемок... точнісінько так, як брав ягнят (І. Багряний);
Сивоок бубонів щось по-грецьки або ж заспівував густим басюрою грецького ж ірмоса (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- басюра — басю́ра іменник чоловічого роду бас розм. Орфографічний словник української мови
- басюра — див. бас Словник синонімів Вусика
- басюра — БАСЮ́РА, и, ч. Збільш. до бас 1. Своїм панським басюрою [Демид] гукнув: — А викрешіть вогню! (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 31). Словник української мови в 11 томах
- басюра — Басюра, -ри м. ув. отъ бас. Словник української мови Грінченка