безвигульний

безви́гульний

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безвигульний — -а, -е. Що не зв'язаний із вигулом, здійснюється у закритих приміщеннях (про утримання худоби). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. безвигульний — БЕЗВИ́ГУЛЬНИЙ, а, е. Який здійснюється у закритих приміщеннях; не пов'язаний із вигулом (про тварин, худобу). Безвигульне утримування корів. Словник української мови у 20 томах