1. Великий тлумачний словник сучасної мови

безвигульний

безви́гульний

-а, -е.

Що не зв'язаний із вигулом, здійснюється у закритих приміщеннях (про утримання худоби).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безвигульний — безви́гульний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безвигульний — БЕЗВИ́ГУЛЬНИЙ, а, е. Який здійснюється у закритих приміщеннях; не пов'язаний із вигулом (про тварин, худобу). Безвигульне утримування корів. Словник української мови у 20 томах