безвідлучно

безвідлу́чно

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безвідлучно — Присл. до безвідлучний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. безвідлучно — БЕЗВІДЛУ́ЧНО. Присл. до безвідлу́чний. Гаркуша був майже безвідлучно на току (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  3. безвідлучно — БЕЗВІДЛУ́ЧНО. Присл. до безвідлу́чний. Гаркуша був майже безвідлучна на току (Гончар, Таврія.., 1957, 201). Словник української мови в 11 томах