безвідлучний
безвідлу́чний
прикметник
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безвідлучний — -а, -е. Який нікуди не відлучається, постійно залишається де-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безвідлучний — БЕЗВІДЛУ́ЧНИЙ, а, е. Який нікуди не відлучається, постійно перебуває де-небудь. Безвідлучний товариш. Словник української мови у 20 томах
- безвідлучний — БЕЗВІДЛУ́ЧНИЙ, а, е. Який нікуди не відлучається, постійно залишається де-небудь. Словник української мови в 11 томах