1. Орфографічний словник української мови

бездуховний

бездухо́вний

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бездуховний — -а, -е. 1》 Який характеризується бідністю духовного світу, низьким рівнем моральних, інтелектуальних потреб. 2》 Не містить у собі, не виражає морального змісту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бездуховний — БЕЗДУХО́ВНИЙ, а, е. 1. Духовно бідний; з низьким рівнем моральних, інтелектуальних потреб та якостей. Людей спочатку переконали у тому, що душі немає, а потім звинуватили в тому, що вони стали бездуховними й бездушними (із журн.). Словник української мови у 20 томах