бездуховний
бездухо́вний
-а, -е.
1》 Який характеризується бідністю духовного світу, низьким рівнем моральних, інтелектуальних потреб.
2》 Не містить у собі, не виражає морального змісту.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бездуховний — бездухо́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- бездуховний — БЕЗДУХО́ВНИЙ, а, е. 1. Духовно бідний; з низьким рівнем моральних, інтелектуальних потреб та якостей. Людей спочатку переконали у тому, що душі немає, а потім звинуватили в тому, що вони стали бездуховними й бездушними (із журн.). Словник української мови у 20 томах