1. Орфографічний словник української мови

беззвучно

беззву́чно

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. беззвучно — Присл. до беззвучний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. беззвучно — БЕЗЗВУ́ЧНО. Присл. до беззву́чний. Беззвучно запали двері за Аглаєю-Феліцітас у замок (О. Кобилянська); Зайшовши беззвучно за очерет, він так само беззвучно, але якомога швидше пішов убік (І. Багряний); Учениця замовкла, беззвучно поворушила губами (О. Словник української мови у 20 томах
  3. беззвучно — див. тихо Словник синонімів Вусика
  4. беззвучно — БЕЗЗВУ́ЧНО. Присл. до беззву́чний. Беззвучно запали двері за Аглаєю-Феліцітас у замок (Коб., III, 1956, 419); Учениця замовкла, беззвучно поворушила губами (Донч., V, 1957, 551). Словник української мови в 11 томах