беззвучно

Значення в інших словниках

1. беззвучно — беззву́чно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
2. беззвучно — Присл. до беззвучний. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. беззвучно — БЕЗЗВУ́ЧНО. Присл. до беззву́чний. Беззвучно запали двері за Аглаєю-Феліцітас у замок (О. Кобилянська); Зайшовши беззвучно за очерет, він так само беззвучно, але якомога швидше пішов убік (І. Багряний); Учениця замовкла, беззвучно поворушила губами (О. Словник української мови у 20 томах
4. беззвучно — БЕЗЗВУ́ЧНО. Присл. до беззву́чний. Беззвучно запали двері за Аглаєю-Феліцітас у замок (Коб., III, 1956, 419); Учениця замовкла, беззвучно поворушила губами (Донч., V, 1957, 551). Словник української мови в 11 томах