безлично
безли́чно
прислівник
безсоромно
незмінювана словникова одиниця
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безлично — БЕЗЛИ́ЧНО, діал. Присл. до безли́чний. [Пан (сердиться):] Та як можна безлично брехати? (Л. Мартович). Словник української мови у 20 томах
- безлично — безли́чно безсоромно, нахабно (ср, ст): Він викликував учнів і казав говорити те, що було задане. В часі того говорення сам дальше ходив по клясі перед першою лавкою, тягав за собою плахти паперів, на учнів не звертав уваги, а тим часом... Лексикон львівський: поважно і на жарт
- безлично — БЕЗЛИ́ЧНО, діал. Присл. до безли́чний. [Пан (сердиться):] Та як можна безлично брехати? (Март., Тв., 1954, 90). Словник української мови в 11 томах