1. Орфографічний словник української мови

безіменний

безіме́нний

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безіменний — -а, -е. 1》 Який не має імені, назви, ніяк не названий. || Ім'я якого невідоме. || Ім'я автора і т. ін. якого невідоме; анонімний. Безіменні твори. Безіменна висота військ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. безіменний — БЕЗІМЕ́ННИЙ, а, е. Який не має імені, назви, ніяк не названий. – Нехай би краще я розточився на безіменні атоми і розійшовся межи “людським порохом” (Леся Українка); Молода мати лежала в ліжку, але почувала себе дуже добре, а маленький синок... Словник української мови у 20 томах
  3. безіменний — АНОНІ́МНИЙ (без підпису — про лист, твір), БЕЗІМЕ́ННИЙ. Вони брешуть, ..шлють анонімні листи з патьоками брудної лайки (В. Еллан); У творах української літератури XІX-XX століть, аж до наших днів... Словник синонімів української мови
  4. безіменний — Безіме́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. безіменний — БЕЗІМЕ́ННИЙ, а, е. Який не має імені, назви, ніяк не названий. — Нехай би краще я розточився на безіменні атоми і розійшовся межи "людським порохом" (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах