1. Великий тлумачний словник сучасної мови

безіменний

безіме́нний

-а, -е.

1》 Який не має імені, назви, ніяк не названий.

|| Ім'я якого невідоме.

|| Ім'я автора і т. ін. якого невідоме; анонімний. Безіменні твори.

Безіменна висота військ. — Пагорб, гора, що не має власної назви (ороніма); на карті позначається лише висотою над рівнем моря в метрах.

Безіменний палець — те саме, що Підмізинний палець (див. підмізинний).

2》 мисл. Стара назва дробу більше 1-го номера ("нульовка").

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безіменний — безіме́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безіменний — БЕЗІМЕ́ННИЙ, а, е. Який не має імені, назви, ніяк не названий. – Нехай би краще я розточився на безіменні атоми і розійшовся межи “людським порохом” (Леся Українка); Молода мати лежала в ліжку, але почувала себе дуже добре, а маленький синок... Словник української мови у 20 томах
  3. безіменний — АНОНІ́МНИЙ (без підпису — про лист, твір), БЕЗІМЕ́ННИЙ. Вони брешуть, ..шлють анонімні листи з патьоками брудної лайки (В. Еллан); У творах української літератури XІX-XX століть, аж до наших днів... Словник синонімів української мови
  4. безіменний — Безіме́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. безіменний — БЕЗІМЕ́ННИЙ, а, е. Який не має імені, назви, ніяк не названий. — Нехай би краще я розточився на безіменні атоми і розійшовся межи "людським порохом" (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах