1. Орфографічний словник української мови

бирючина

бирючи́на

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бирючина — -и, ж. 1》 Чагарникова рослина, яка культивується для декоративних насаджень; вовчі ягоди. 2》 збірн. Ягоди цієї рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бирючина — БИРЮЧИ́НА, и, ж. 1. Кущова рослина родини маслинових, яка культивується для декоративних насаджень; вовчі ягоди. Бирючина (вовчі ягоди). Низька кущова рослина, яка природно розмножується в насадженнях відводками (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. бирючина — Кущ родини маслинових, росте в Євразії і Пн. Америці; бл. 50 видів; в Україні — 2; найпоширеніша б. звичайна — листки еліптичні, зимостійкі, квітки білі, плоди — блискучі чорні ягоди; ліси і чагарники; культивують як декоративну рослину (живоплоти). Універсальний словник-енциклопедія
  4. бирючина — БИРЮЧИ́НА, и, ж. (Ligustrum). 1. Чагарникова рослина, яка культивується для декоративних насаджень; вовчі ягоди. Бирючина (вовчі ягоди). Низька кущова рослина, яка природно розмножується в насадженнях відводками (Колг. енц. Словник української мови в 11 томах