1. Орфографічний словник української мови

благоговійний

благогові́йний

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. благоговійний — -а, -е, книжн. Сповнений найщирішої поваги, шани; безмежно відданий; побожний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. благоговійний — БЛАГОГОВІ́ЙНИЙ, а, е, книжн. Сповнений найщирішої поваги, шани; безмежно відданий; побожний. І я, здається, встала та стояла з якогось благоговійного чуття (Ганна Барвінок). Словник української мови у 20 томах
  3. благоговійний — див. побожний; шанобливий Словник синонімів Вусика
  4. благоговійний — ШАНОБЛИ́ВИЙ (сповнений поваги, пошани до кого-небудь — про почуття, стосунки тощо), ШАНОВЛИ́ВИЙ рідше, УКЛІ́ННИЙ, ПОШТИ́ВИЙ (ПОЧТИ́ВИЙ) розм.; БЛАГОГОВІ́ЙНИЙ книжн., ПОБО́ЖНИЙ уроч. (безмежно шанобливий). Чудова зала Київської філармонії.. Словник синонімів української мови
  5. благоговійний — БЛАГОГОВІ́ЙНИЙ, а, е, книжн. Сповнений найщирішої поваги, шани: безмежно відданий; побожний. Словник української мови в 11 томах