благоговійний

Значення в інших словниках

1. благоговійний — благогові́йний прикметник Орфографічний словник української мови
2. благоговійний — БЛАГОГОВІ́ЙНИЙ, а, е, книжн. Сповнений найщирішої поваги, шани; безмежно відданий; побожний. І я, здається, встала та стояла з якогось благоговійного чуття (Ганна Барвінок). Словник української мови у 20 томах
3. благоговійний — див. побожний; шанобливий Словник синонімів Вусика
4. благоговійний — ШАНОБЛИ́ВИЙ (сповнений поваги, пошани до кого-небудь — про почуття, стосунки тощо), ШАНОВЛИ́ВИЙ рідше, УКЛІ́ННИЙ, ПОШТИ́ВИЙ (ПОЧТИ́ВИЙ) розм.; БЛАГОГОВІ́ЙНИЙ книжн., ПОБО́ЖНИЙ уроч. (безмежно шанобливий). Чудова зала Київської філармонії.. Словник синонімів української мови
5. благоговійний — БЛАГОГОВІ́ЙНИЙ, а, е, книжн. Сповнений найщирішої поваги, шани: безмежно відданий; побожний. Словник української мови в 11 томах