1. Орфографічний словник української мови

благозвучність

благозву́чність

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. благозвучність — -ності, ж. Абстр. ім. до благозвучний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. благозвучність — БЛАГОЗВУ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до благозву́чний. Благозвучність – гарне, з точки зору фонетичних і лексико-стилістичних норм певної мови, звучання окремих мовних елементів – звуків, звукосполучень, слів і словосполучень (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. благозвучність — • благозвучність , милозвучність — мистецтво гармонійного, цілеспрямованого добору звукових елементів мови з метою надання творові певного емоційного забарвлення. Див. Звукова організація вірша. Українська літературна енциклопедія
  4. благозвучність — ГАРМО́НІЯ (приємне для слуху звучання), МИЛОЗВУ́ЧНІСТЬ, ЕВФОНІ́Я, БЛАГОЗВУ́ЧНІСТЬ рідше, ДОБРОЗВУ́ЧНІСТЬ заст. Свіже повітря виповнилось чудовою гармонією пташиного співу (М. Словник синонімів української мови
  5. благозвучність — БЛАГОЗВУ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до благозву́чний. Благозвучність — добре, з точки зору фонетичних і лексико-стилістичних норм певної мови, звучання окремих мовних елементів — звуків, звукосполучень, слів і словосполучень (Сл. лінгв. терм., 1957, 21). Словник української мови в 11 томах