1. Орфографічний словник української мови

блим

блим

вигук

незмінювана словникова одиниця

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блим — БЛИМ, виг., розм. Уживається як присудок за знач. бли́мати 2, 4 і відповідних знач. бли́мнути. – Це грабіж! – горобчик каже, – Забирайся з хати, враже. Лис очима люто – блим: – Сам втікай, бо зараз з'їм! (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  2. блим — БЛИМ, невідм., розм. Уживається як присудок за знач. бли́мати і бли́мнути. — Це грабіж! — горобчик каже, — Забирайся з хати, враже. Лис очима люто — блим: — Сам втікай, бо зараз з’їм! (Стельмах, Жито.., 1954, 216). Словник української мови в 11 томах
  3. блим — Блим меж., выражающее мерцаніе, появленіе и исчезновеніе свѣта, миганіе, сверканіе глазами. Словник української мови Грінченка