блимання
бли́мання
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- блимання — -я, с. Дія за знач. блимати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- блимання — БЛИ́МАННЯ, я, с. Дія за знач. бли́мати. Лампа була маленька, вона блимала .. Це блимання відбивалося на білій завісці коло маленького вікна (О. Копиленко); Дні у землянці, при блиманні каганця, довгі. Ось ми й ляскали язиками (В. Дрозд); Блимання зірок. Словник української мови у 20 томах
- блимання — Бли́мання, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- блимання — БЛИ́МАННЯ, я, с. Дія за знач. бли́мати. Лампа була маленька, вона блимала.. Це блимання відбивалося на білій завісці коло маленького вікна (Коп., Земля.., 1957, 93); Блимання зірок. Словник української мови в 11 томах
- блимання — Блимання, -ня с. 1) Мерцаніе, мельканіе, то вспыхиваніе, то погасаніе (объ огнѣ). 2) — очима. Бросаніе взгляда, миганіе глазами, хлопаніе глазами. Словник української мови Грінченка