1. Словник української мови Грінченка

блимання

Блимання, -ня

с.

1) Мерцаніе, мельканіе, то вспыхиваніе, то погасаніе (объ огнѣ).

2) — очима. Бросаніе взгляда, миганіе глазами, хлопаніе глазами.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блимання — бли́мання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. блимання — -я, с. Дія за знач. блимати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. блимання — БЛИ́МАННЯ, я, с. Дія за знач. бли́мати. Лампа була маленька, вона блимала .. Це блимання відбивалося на білій завісці коло маленького вікна (О. Копиленко); Дні у землянці, при блиманні каганця, довгі. Ось ми й ляскали язиками (В. Дрозд); Блимання зірок. Словник української мови у 20 томах
  4. блимання — Бли́мання, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. блимання — БЛИ́МАННЯ, я, с. Дія за знач. бли́мати. Лампа була маленька, вона блимала.. Це блимання відбивалося на білій завісці коло маленького вікна (Коп., Земля.., 1957, 93); Блимання зірок. Словник української мови в 11 томах