блиндар
бли́ндар
іменник чоловічого роду, істота
жебрак
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- блиндар — -я, ч., діал. Жебрак, старець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- блиндар — БЛИ́НДАР, я, ч., діал. Жебрак, старець. – Палажці тільки б сліпих блиндарів водити по селах, а не людей до Києва (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
- блиндар — БЛИ́НДАР, я, ч., діал. Жебрак, старець. — Палажці тільки б сліпих блиндарів водити по селах, а не людей до Києва (Н.-Лев., II, 1956, 336). Словник української мови в 11 томах