1. Орфографічний словник української мови

блискучо

блиску́чо

прислівник

незмінювана словникова одиниця

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блискучо — Присл. до блискучий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. блискучо — БЛИСКУ́ЧО, рідко. Присл. до блиску́чий. Неабияке науково-публіцистичне значення мала праця М. Костомарова “Дві руські народності”, в якій блискучо розвинуто і документовано тезу про окремішність двох народностей... Словник української мови у 20 томах
  3. блискучо — БЛИСКУ́ЧО, рідко. Присл. до блиску́чий; // у знач. присудк. сл. Сонечко високо піднялося на синьому небі.. На церкви, на стіни аж глянути не можна. Світло та блискучо! (Н.-Лев., I, 1956, 113). Словник української мови в 11 томах