богозневажник

богознева́жник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. богозневажник — -а, ч. Той, хто зневажає Бога, паплюжить його. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. богозневажник — БОГОЗНЕВА́ЖНИК, а, ч., бібл. Той, хто ганьбить Бога, відрікається від Нього. Будуть-бо люди тоді [останніми днями] самолюбні, грошолюбні, зарозумілі, горді, богозневажники (Біблія. Пер. І. Огієнка). Словник української мови у 20 томах