богозневажник
богознева́жник
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- богозневажник — -а, ч. Той, хто зневажає Бога, паплюжить його. Великий тлумачний словник сучасної мови
- богозневажник — БОГОЗНЕВА́ЖНИК, а, ч., бібл. Той, хто ганьбить Бога, відрікається від Нього. Будуть-бо люди тоді [останніми днями] самолюбні, грошолюбні, зарозумілі, горді, богозневажники (Біблія. Пер. І. Огієнка). Словник української мови у 20 томах