богозневажник
богознева́жник
-а, ч.
Той, хто зневажає Бога, паплюжить його.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- богозневажник — богознева́жник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- богозневажник — БОГОЗНЕВА́ЖНИК, а, ч., бібл. Той, хто ганьбить Бога, відрікається від Нього. Будуть-бо люди тоді [останніми днями] самолюбні, грошолюбні, зарозумілі, горді, богозневажники (Біблія. Пер. І. Огієнка). Словник української мови у 20 томах