богозневажник

богознева́жник

-а, ч.

Той, хто зневажає Бога, паплюжить його.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. богозневажник — богознева́жник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. богозневажник — БОГОЗНЕВА́ЖНИК, а, ч., бібл. Той, хто ганьбить Бога, відрікається від Нього. Будуть-бо люди тоді [останніми днями] самолюбні, грошолюбні, зарозумілі, горді, богозневажники (Біблія. Пер. І. Огієнка). Словник української мови у 20 томах