богозневажник
БОГОЗНЕВА́ЖНИК, а, ч., бібл.
Той, хто ганьбить Бога, відрікається від Нього.
Будуть-бо люди тоді [останніми днями] самолюбні, грошолюбні, зарозумілі, горді, богозневажники (Біблія. Пер. І. Огієнка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- богозневажник — богознева́жник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- богозневажник — -а, ч. Той, хто зневажає Бога, паплюжить його. Великий тлумачний словник сучасної мови