болото

боло́то

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. болото — (грузьке місце з мокрою землею) багно, багнище, ми. мочарі, розм.: баговиння, багнюка, грязь, кал, (про тванисте місце) твань, тванюка, діал.: мокляк, мокряк. Словник синонімів Полюги
  2. болото — (на шляху) грязюка, багнюка, тванюка, бруд; (з жабами) БАГНО. Словник синонімів Караванського
  3. болото — Клас екосистем, які відрізняються надмірним зволоженням, гідрофітною і гігрофітною рослинністю, болотним ґрунтоутворенням і накопиченням торфу. Словник термінів з агрофітоценології
  4. болото — Болото — bog, swamp, marsh, moor, morass — *Moor, Sumpf, Morast — надмірно зволожена ділянка земної поверхні, покрита переважно вологолюбними рослинами (гідрофітами), з решток яких, як правило, утворюється торф. Гірничий енциклопедичний словник
  5. болото — -а, с. 1》 Грузьке місце з надмірно зволоженим ґрунтом, часто із стоячою водою та вологолюбною рослинністю; багно (у 1 знач.), трясовина. 2》 тільки одн. Розріджена внаслідок дощів, розтавання снігу та ін. земля на шляхах, стежках і т. д.; багно (у 2 знач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. болото — Багно, багнище, багнюка, багновиця, багва, гійво, гружавина, грузявина, драгва, драговина, драглина, драгло, клака, мочар, мочарище, болото Словник чужослів Павло Штепа
  7. болото — БОЛО́ТО, а, с. 1. Грузьке місце з надмірно зволоженим ґрунтом, здебільшого зі стоячою водою та вологолюбною рослинністю; багно (у 1 знач.), трясовина. Аби болото, а жаби будуть (прислів'я); Лечу, лечу, а вітер віє. Передо мною сніг біліє. Словник української мови у 20 томах
  8. болото — болото : ♦ в болото влі́зти ле́гко, а наза́д хоть воли́ випряга́й про те, що в сумнівну, безчесну справу ввійти легко, а вийти без втрат неможливо (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. болото — Аби болото, а жаби будуть. Аби була зла нагода, то знайдуться і лихі люди до неї. В болото лізти легко, а назад — хоч воли випрягай. Поганому легко навчитися, але тяжко відучитися. В тихому болоті чорти плодяться. Приповідки або українсько-народня філософія
  10. болото — I багва, багнисько, багнище, багно, багновисько, багновиця, багновище, багнюка, баговина, баговиннисько, баговиння, багрина, болітце, болотечко, болотище, болотюга, в'язень, в'язило, гнилиця, гниловід, гниловод, гниловоддя, гружавина, грузота... Словник синонімів Вусика
  11. болото — Постійно вологі ділянки землі, вкриті пристосованою до специфічних умов середовища рослинністю, з решток якої утворюється торф; нагромадження торфу називається торфовищем; найбільші б. в Україні — на Поліссі. Універсальний словник-енциклопедія
  12. болото — ви́тягти (ви́тягнути) / витяга́ти (витя́гувати) з боло́та (з багна́, з калю́жі, з грязю́ки і т. ін.) кого. Допомогти кому-небудь вийти з принизливого становища або позбутися злиднів. Фразеологічний словник української мови
  13. болото — БОЛО́ТО (грузьке місце з надмірно зволоженим ґрунтом, часто зі стоячою водою); БАГНО́, БАГНИ́ЩЕ, МОЧАРІ́ мн. (одн. МОЧА́Р), БАГОВИ́ННЯ розм., БАГНЮ́КА розм., БАГНОВИ́ЦЯ рідше, БАГНОВИ́ЩЕ, ТВАНЬ, ТВАНЮ́КА розм. Словник синонімів української мови
  14. болото — Боло́то, -та, -ту, в -ті; -ло́та́, болі́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  15. болото — БОЛО́ТО, а, с. 1. Грузьке місце з надмірно зволоженим грунтом, часто з стоячою водою та вологолюбною рослинністю; багно (в 1 знач.), трясовина. Аби болото, а жаби будуть (Укр.. присл.., 1955, 272); Лечу, лечу, а вітер віє. Передо мною сніг білів. Словник української мови в 11 томах
  16. болото — Болото, -та с. 1) Болото. Насміялась верша болоту, аж і сама в болоті. Ном. 2) Грязь. Не ходи туди, де ликом зав'язано і болотом замазано. Рудч. Ск. І. 111. 3) Збив го на болото. Избилъ его до безпамятства. Фр. Пр. 105. ум. болітце, болотечко. Словник української мови Грінченка