1. Словник української мови в 11 томах

болото

БОЛО́ТО, а, с.

1. Грузьке місце з надмірно зволоженим грунтом, часто з стоячою водою та вологолюбною рослинністю; багно (в 1 знач.), трясовина.

Аби болото, а жаби будуть (Укр.. присл.., 1955, 272);

Лечу, лечу, а вітер віє. Передо мною сніг білів. Кругом бори та болота (Шевч., І, 1951, 243);

Насилу вибрались стороною і пішли найглухішими болотами в потрібному напрямку (Ю. Янов., І, 1958, 279).

2. тільки одн. Розріджена внаслідок дощів, розтавання снігу та ін. земля на шляхах, стежках і т. д.; багно (в 2 знач.), грязюка.

Сонце було на заході. Надворі болото, вітер, холод (Коцюб., І, 1955, 453);

Міг би ти [сніг] в калюжу впасти Та й зробитися болотом (Л. Укр., IV, 1954, 166);

Козаки й поляки однаково були заляпані болотом по самі очі (Панч, Гомон. Україна, 1954, 407).

◊ Зміша́ти з боло́том кого — образливо схарактеризувати кого-небудь, заплямувати чию-небудь гідність.

Він знав наперед, що пан мусить чоловіка з болотом змішати, що мусить посміятися (Стеф., І, 1949, 122);

Ки́дати боло́том у кого, на кого — бруднити, ганьбити чиєсь ім’я.

[Жірондист:] А Цезарям своїм хай б’є чолом, бо ті дозволять всім, хто хоче, на голову, посвячену тріумфом, болотом кидать (Л. Укр., II, 1951, 163).

3. тільки одн., перен. Усе те, що характеризується брудом, застоєм, відсутністю живої діяльності, ініціативи.

Нащо вони зробили свідком хатнього болота ту чисту душу?.. (Коцюб., І, 1955, 408).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. болото — (грузьке місце з мокрою землею) багно, багнище, ми. мочарі, розм.: баговиння, багнюка, грязь, кал, (про тванисте місце) твань, тванюка, діал.: мокляк, мокряк. Словник синонімів Полюги
  2. болото — боло́то іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. болото — (на шляху) грязюка, багнюка, тванюка, бруд; (з жабами) БАГНО. Словник синонімів Караванського
  4. болото — Клас екосистем, які відрізняються надмірним зволоженням, гідрофітною і гігрофітною рослинністю, болотним ґрунтоутворенням і накопиченням торфу. Словник термінів з агрофітоценології
  5. болото — Болото — bog, swamp, marsh, moor, morass — *Moor, Sumpf, Morast — надмірно зволожена ділянка земної поверхні, покрита переважно вологолюбними рослинами (гідрофітами), з решток яких, як правило, утворюється торф. Гірничий енциклопедичний словник
  6. болото — -а, с. 1》 Грузьке місце з надмірно зволоженим ґрунтом, часто із стоячою водою та вологолюбною рослинністю; багно (у 1 знач.), трясовина. 2》 тільки одн. Розріджена внаслідок дощів, розтавання снігу та ін. земля на шляхах, стежках і т. д.; багно (у 2 знач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. болото — Багно, багнище, багнюка, багновиця, багва, гійво, гружавина, грузявина, драгва, драговина, драглина, драгло, клака, мочар, мочарище, болото Словник чужослів Павло Штепа
  8. болото — БОЛО́ТО, а, с. 1. Грузьке місце з надмірно зволоженим ґрунтом, здебільшого зі стоячою водою та вологолюбною рослинністю; багно (у 1 знач.), трясовина. Аби болото, а жаби будуть (прислів'я); Лечу, лечу, а вітер віє. Передо мною сніг біліє. Словник української мови у 20 томах
  9. болото — болото : ♦ в болото влі́зти ле́гко, а наза́д хоть воли́ випряга́й про те, що в сумнівну, безчесну справу ввійти легко, а вийти без втрат неможливо (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  10. болото — Аби болото, а жаби будуть. Аби була зла нагода, то знайдуться і лихі люди до неї. В болото лізти легко, а назад — хоч воли випрягай. Поганому легко навчитися, але тяжко відучитися. В тихому болоті чорти плодяться. Приповідки або українсько-народня філософія
  11. болото — I багва, багнисько, багнище, багно, багновисько, багновиця, багновище, багнюка, баговина, баговиннисько, баговиння, багрина, болітце, болотечко, болотище, болотюга, в'язень, в'язило, гнилиця, гниловід, гниловод, гниловоддя, гружавина, грузота... Словник синонімів Вусика
  12. болото — Постійно вологі ділянки землі, вкриті пристосованою до специфічних умов середовища рослинністю, з решток якої утворюється торф; нагромадження торфу називається торфовищем; найбільші б. в Україні — на Поліссі. Універсальний словник-енциклопедія
  13. болото — ви́тягти (ви́тягнути) / витяга́ти (витя́гувати) з боло́та (з багна́, з калю́жі, з грязю́ки і т. ін.) кого. Допомогти кому-небудь вийти з принизливого становища або позбутися злиднів. Фразеологічний словник української мови
  14. болото — БОЛО́ТО (грузьке місце з надмірно зволоженим ґрунтом, часто зі стоячою водою); БАГНО́, БАГНИ́ЩЕ, МОЧАРІ́ мн. (одн. МОЧА́Р), БАГОВИ́ННЯ розм., БАГНЮ́КА розм., БАГНОВИ́ЦЯ рідше, БАГНОВИ́ЩЕ, ТВАНЬ, ТВАНЮ́КА розм. Словник синонімів української мови
  15. болото — Боло́то, -та, -ту, в -ті; -ло́та́, болі́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  16. болото — Болото, -та с. 1) Болото. Насміялась верша болоту, аж і сама в болоті. Ном. 2) Грязь. Не ходи туди, де ликом зав'язано і болотом замазано. Рудч. Ск. І. 111. 3) Збив го на болото. Избилъ его до безпамятства. Фр. Пр. 105. ум. болітце, болотечко. Словник української мови Грінченка