болотний
БОЛО́ТНИЙ, а, е. Прикм. до боло́то 1.
Був я в ранах, пив болотну воду. Знав я смуток бою й переправ (Мал., II, 1956, 277);
// Який живе, росте на болотах.
На свист її [черепахи] обізвались нічні болотні пташки, жаби (Мирний, V, 1955, 349);
Болотні трави.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- болотний — боло́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- болотний — БОЛОТНИЙ – БОЛОТЯНИЙ – БОЛОТИСТИЙ Болотний. 1. Пов’язаний з болотом, який стосується болота; який живе, росте на болоті. Вж. зі сл. Літературне слововживання
- болотний — [болотнией] м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- болотний — -а, -е. Прикм. до болото 1). || Який живе, росте на болотах. Болотний газ — газ, який виділяється з дна стоячих водойм внаслідок гниття клітковини і лігніну без доступу повітря. Болотний кипарис — рід хвойних деревних рослин родини таксодієвих. Великий тлумачний словник сучасної мови
- болотний — БОЛО́ТНИЙ, а, е. 1. Прикм. до боло́то 1. Був я в ранах, пив болотну воду. Знав я смуток бою й переправ (А. Малишко); Справді, за хутором є місток, він низько настелений через якесь зовсім обміліле озерце... Словник української мови у 20 томах
- болотний — Болотний, -а, -е Болотный, болотистый. Болотня вода не погожа. Дещо. — соловейко. Шутливо: лягушка. Волч. у. Словник української мови Грінченка