болото
БОЛО́ТО, а, с.
1. Грузьке місце з надмірно зволоженим ґрунтом, здебільшого зі стоячою водою та вологолюбною рослинністю; багно (у 1 знач.), трясовина.
Аби болото, а жаби будуть (прислів'я);
Лечу, лечу, а вітер віє. Передо мною сніг біліє. Кругом бори та болота (Т. Шевченко);
Насилу вибрались стороною і пішли найглухішими болотами в потрібному напрямку (Ю. Яновський);
Українське Полісся до 1983 р. втратило близько 550 тисяч гектарів боліт (із журн.).
2. тільки одн. Земля на шляхах, стежках і т. ін., розріджена внаслідок дощів, розтавання снігу та інших явищ; багно (у 2 знач.), грязюка.
Сонце було на заході. Надворі болото, вітер, холод (М. Коцюбинський);
Міг би ти [сніг] в калюжу впасти Та й зробитися болотом (Леся Українка);
Підсихало болото, вияснювалося небо, розцвіталися квітки (Б. Лепкий);
Козаки й поляки однаково були заляпані болотом по самі очі (П. Панч).
3. тільки одн., перен. Відсутність справжньої діяльності, ініціативи; застій.
Нащо вони зробили свідком хатнього болота ту чисту душу?.. (М. Коцюбинський);
Прийшла старість – болото (М. Хвильовий);
Інколи й байдужість охоплює, але потім думаєш: ну, хто ж витягне нас із цього болота, коли не самі (з газ.);
// Про морально деградованих людей.
Навколо – болото: бомжі, злочинці, шахраї.
Значення в інших словниках
- болото — (грузьке місце з мокрою землею) багно, багнище, ми. мочарі, розм.: баговиння, багнюка, грязь, кал, (про тванисте місце) твань, тванюка, діал.: мокляк, мокряк. Словник синонімів Полюги
- болото — боло́то іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- болото — (на шляху) грязюка, багнюка, тванюка, бруд; (з жабами) БАГНО. Словник синонімів Караванського
- болото — Клас екосистем, які відрізняються надмірним зволоженням, гідрофітною і гігрофітною рослинністю, болотним ґрунтоутворенням і накопиченням торфу. Словник термінів з агрофітоценології
- болото — Болото — bog, swamp, marsh, moor, morass — *Moor, Sumpf, Morast — надмірно зволожена ділянка земної поверхні, покрита переважно вологолюбними рослинами (гідрофітами), з решток яких, як правило, утворюється торф. Гірничий енциклопедичний словник
- болото — -а, с. 1》 Грузьке місце з надмірно зволоженим ґрунтом, часто із стоячою водою та вологолюбною рослинністю; багно (у 1 знач.), трясовина. 2》 тільки одн. Розріджена внаслідок дощів, розтавання снігу та ін. земля на шляхах, стежках і т. д.; багно (у 2 знач. Великий тлумачний словник сучасної мови
- болото — Багно, багнище, багнюка, багновиця, багва, гійво, гружавина, грузявина, драгва, драговина, драглина, драгло, клака, мочар, мочарище, болото Словник чужослів Павло Штепа
- болото — болото : ♦ в болото влі́зти ле́гко, а наза́д хоть воли́ випряга́й про те, що в сумнівну, безчесну справу ввійти легко, а вийти без втрат неможливо (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- болото — Аби болото, а жаби будуть. Аби була зла нагода, то знайдуться і лихі люди до неї. В болото лізти легко, а назад — хоч воли випрягай. Поганому легко навчитися, але тяжко відучитися. В тихому болоті чорти плодяться. Приповідки або українсько-народня філософія
- болото — I багва, багнисько, багнище, багно, багновисько, багновиця, багновище, багнюка, баговина, баговиннисько, баговиння, багрина, болітце, болотечко, болотище, болотюга, в'язень, в'язило, гнилиця, гниловід, гниловод, гниловоддя, гружавина, грузота... Словник синонімів Вусика
- болото — Постійно вологі ділянки землі, вкриті пристосованою до специфічних умов середовища рослинністю, з решток якої утворюється торф; нагромадження торфу називається торфовищем; найбільші б. в Україні — на Поліссі. Універсальний словник-енциклопедія
- болото — ви́тягти (ви́тягнути) / витяга́ти (витя́гувати) з боло́та (з багна́, з калю́жі, з грязю́ки і т. ін.) кого. Допомогти кому-небудь вийти з принизливого становища або позбутися злиднів. Фразеологічний словник української мови
- болото — БОЛО́ТО (грузьке місце з надмірно зволоженим ґрунтом, часто зі стоячою водою); БАГНО́, БАГНИ́ЩЕ, МОЧАРІ́ мн. (одн. МОЧА́Р), БАГОВИ́ННЯ розм., БАГНЮ́КА розм., БАГНОВИ́ЦЯ рідше, БАГНОВИ́ЩЕ, ТВАНЬ, ТВАНЮ́КА розм. Словник синонімів української мови
- болото — Боло́то, -та, -ту, в -ті; -ло́та́, болі́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- болото — БОЛО́ТО, а, с. 1. Грузьке місце з надмірно зволоженим грунтом, часто з стоячою водою та вологолюбною рослинністю; багно (в 1 знач.), трясовина. Аби болото, а жаби будуть (Укр.. присл.., 1955, 272); Лечу, лечу, а вітер віє. Передо мною сніг білів. Словник української мови в 11 томах
- болото — Болото, -та с. 1) Болото. Насміялась верша болоту, аж і сама в болоті. Ном. 2) Грязь. Не ходи туди, де ликом зав'язано і болотом замазано. Рудч. Ск. І. 111. 3) Збив го на болото. Избилъ его до безпамятства. Фр. Пр. 105. ум. болітце, болотечко. Словник української мови Грінченка