1. Орфографічний словник української мови

брикання

брика́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брикання — -я, с. Дія за знач. брикати і брикатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. брикання — БРИКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. брика́ти і брика́тися. З усього того панського брикання, того високодумства, гордощів для вас користі, як з цапа – молока (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  3. брикання — БРИКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. брика́ти і брика́тися. Словник української мови в 11 томах
  4. брикання — Брика́ння, -ня с. 1) Ляганіе. 2) Сопротивленіе, барахтанье противъ кого. Словник української мови Грінченка