брикання
БРИКА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. брика́ти і брика́тися.
З усього того панського брикання, того високодумства, гордощів для вас користі, як з цапа – молока (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- брикання — брика́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- брикання — -я, с. Дія за знач. брикати і брикатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- брикання — БРИКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. брика́ти і брика́тися. Словник української мови в 11 томах
- брикання — Брика́ння, -ня с. 1) Ляганіе. 2) Сопротивленіе, барахтанье противъ кого. Словник української мови Грінченка