1. Словник української мови в 11 томах

брикання

БРИКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. брика́ти і брика́тися.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брикання — брика́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. брикання — -я, с. Дія за знач. брикати і брикатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. брикання — БРИКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. брика́ти і брика́тися. З усього того панського брикання, того високодумства, гордощів для вас користі, як з цапа – молока (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  4. брикання — Брика́ння, -ня с. 1) Ляганіе. 2) Сопротивленіе, барахтанье противъ кого. Словник української мови Грінченка