брудно

Значення в інших словниках

1. брудно — Присл. до брудний. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. брудно — БРУ́ДНО. Присл. до брудни́й. Брудно і неохайно написана робота; У двері грюкає прикладом вартовий, брудно лається (А. Хижняк); // у знач. пред. Там [у другій кімнаті] було теж брудно й безладно (Ю. Шовкопляс); * Образно. Там, на сході, над заводом було брудно й сіро (М. Хвильовий). Словник української мови у 20 томах
3. брудно — брудно: ◊ писа́ти на бру́дно писати в чернетці (ст)||робити на чорно Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. брудно — БРУ́ДНО. Присл. до брудни́й. У двері грюкає прикладом вартовий, брудно лається (Хижняк, Тамара, 1959, 131); Брудно і неохайно написана робота; // у знач. присудк. сл. Там [у другій кімнаті] було теж брудно й безладно (Шовк., Інженери, 1956, 17). Словник української мови в 11 томах