1. Орфографічний словник української мови

бряжчання

бряжча́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бряжчання — -я, с. Дія за знач. бряжчати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бряжчання — БРЯЖЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. бряжча́ти і звуки, утворювані цією дією. Почалося наливання чаю в стакани, бряжчання ложечками об посуд (І. Нечуй-Левицький); Чулися крики, бряжчання зброї (А. Головко). Словник української мови у 20 томах
  3. бряжчання — БРЯЖЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. бряжча́ти і звуки, утворювані цією дією. Почалося наливання чаю в стакани, бряжчання ложечками об посуд (Н.-Лев., III, 1956, 45); Чулися крики, бряжчання зброї (Головко, І, 1957, 72). Словник української мови в 11 томах