бряжчання
бряжча́ння
-я, с.
Дія за знач. бряжчати і звуки, утворювані цією дією.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бряжчання — бряжча́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- бряжчання — БРЯЖЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. бряжча́ти і звуки, утворювані цією дією. Почалося наливання чаю в стакани, бряжчання ложечками об посуд (І. Нечуй-Левицький); Чулися крики, бряжчання зброї (А. Головко). Словник української мови у 20 томах
- бряжчання — БРЯЖЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. бряжча́ти і звуки, утворювані цією дією. Почалося наливання чаю в стакани, бряжчання ложечками об посуд (Н.-Лев., III, 1956, 45); Чулися крики, бряжчання зброї (Головко, І, 1957, 72). Словник української мови в 11 томах