брязк
брязк 1
іменник чоловічого роду
брязк 2
вигук
незмінювана словникова одиниця
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- брязк — -у, ч. Звуки від ударів по металевих або скляних предметах; брязкіт. Великий тлумачний словник сучасної мови
- брязк — БРЯЗК, у, ч. Звуки від ударів по металевих або скляних предметах; брязкіт. Чути скрип пер, шелест паперу, брязк ножиць (І. Франко); Летить додолу склянка, і в брязк розбитого скла влилось налякане “ах!”... (М. Коцюбинський); Ось і ресторан: два ліхтарі, . Словник української мови у 20 томах
- брязк — БРЯЗК, у, ч. Звуки від ударів по металевих або скляних предметах; брязкіт. Чути скрип пер, шелест паперу, брязк ножиць (Фр., IV, 1950, 31); Летить додолу склянка, і в брязк розбитого скла влилось налякане "ах!"… (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- брязк — Брязк, -ку м. = брязкіт. Словник української мови Грінченка