брязкотати

брязкота́ти

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брязкотати — -очу, -очеш, недок. Те саме, що брязкотіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. брязкотати — БРЯЗКОТА́ТИ, очу́, о́чеш, БРЯЗКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., чим і без дод. Підсил. до бря́зкати. Цап на цимбалах паличками І брязкотить, і дзенькотить (Л. Глібов); За ними коні захропли, А зброя брязкотить зловіще (П. Словник української мови у 20 томах
  3. брязкотати — див. брязкати; дзвеніти; дзвонити Словник синонімів Вусика
  4. брязкотати — БРЯЖЧА́ТИ (про металеві, скляні і под. предмети — утворювати при ударах дзвінкі й сильні, різкі, але короткі звуки; викликати такі звуки, ударяючи по металевих і под. предметах або трусячи ними); БРЯ́ЗКАТИ, ВИБРЯ́ЗКУВАТИ підсил. Словник синонімів української мови