брязкотати
брязкота́ти
-очу, -очеш, недок.
Те саме, що брязкотіти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- брязкотати — брязкота́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- брязкотати — БРЯЗКОТА́ТИ, очу́, о́чеш, БРЯЗКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., чим і без дод. Підсил. до бря́зкати. Цап на цимбалах паличками І брязкотить, і дзенькотить (Л. Глібов); За ними коні захропли, А зброя брязкотить зловіще (П. Словник української мови у 20 томах
- брязкотати — див. брязкати; дзвеніти; дзвонити Словник синонімів Вусика
- брязкотати — БРЯЖЧА́ТИ (про металеві, скляні і под. предмети — утворювати при ударах дзвінкі й сильні, різкі, але короткі звуки; викликати такі звуки, ударяючи по металевих і под. предметах або трусячи ними); БРЯ́ЗКАТИ, ВИБРЯ́ЗКУВАТИ підсил. Словник синонімів української мови