букле
букле́
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- букле — 1》 незм., с. Тканина, виготовлена з пряжі з вузликами, петельками, потовщеннями і т. ін., що формують її поверхню. 2》 незм. прикм. Зроблений з такої тканини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- букле — БУКЛЕ́, невідм., с. Пряжа з вузликами, петельками, потовщеннями та іншими нерівностями; тканина з такої пряжі. Колекція весняного одягу знову підтвердила незамінність букле, шкіри й кашеміру (із журн.); Тканина букле стала візитівкою стилю Шанель (з газ.). Словник української мови у 20 томах