1. Великий тлумачний словник сучасної мови

букле

букле́

1》 незм., с. Тканина, виготовлена з пряжі з вузликами, петельками, потовщеннями і т. ін., що формують її поверхню.

2》 незм. прикм. Зроблений з такої тканини.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. букле — букле́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. букле — БУКЛЕ́, невідм., с. Пряжа з вузликами, петельками, потовщеннями та іншими нерівностями; тканина з такої пряжі. Колекція весняного одягу знову підтвердила незамінність букле, шкіри й кашеміру (із журн.); Тканина букле стала візитівкою стилю Шанель (з газ.). Словник української мови у 20 томах